З 15 по 19 серпня в Нідерландах відбувся молодіжний табір Північного регіону Європейського об’єднання «Vektor». У таборі взяли участь близько 400–450 молодих людей. Крім того, на вечірні зустрічі регулярно приїжджала молодь із найближчих міст та інших місцевостей регіону.

Табір проходив під темою «Вектор мого життя». Протягом цих днів учасники розмірковували над напрямком свого життя, над тим, хто визначає його шлях і як християнину приймати правильні рішення, керуючись Божою волею.
Для розкриття теми були запрошені служителі Веніамін Бальжик, Дмитро Циганков, Анатолій Баденко та Ілля Чайка, а також відповідальні за молодіжне служіння в Європейському об’єднанні та Північному регіоні — Андрій Карнаух і Павло Купріянов. Особливим гостем одного з вечорів став Павло Антонов, онук Івана Яковича Антонова.

Окрема зустріч була присвячена життю та служінню Івана Яковича Антонова. Павло Антонов поділився спогадами про свого дідуся, завдяки яким учасники змогли більше дізнатися про людину, яка залишила після себе духовну спадщину та приклад вірності Богові.

Програма табору поєднувала духовні зустрічі, спілкування та відпочинок. День розпочинався з добровільної молитовної години, після чого проходила перша сесія з проповідями та бесідами. Вдень учасники займалися дозвіллєвими заходами, а ввечері проходила друга сесія з духовною бесідою або розбором Слова Божого.


Особливе місце в програмі займало спілкування біля вогнища, де поєднувалися повчання, відкрите спілкування та можливість краще познайомитися одне з одним.

За організацію дозвіллєвої частини відповідав Євген Бескоровайний разом із командою. Завдяки їхній роботі учасники могли змістовно проводити вільний час, спілкуватися та відпочивати.

З Божої милості табір пройшов благословенно. Були покаяння, особисті бесіди, духовні переживання та рішення йти за Богом. Для багатьох ці дні стали можливістю зупинитися, переосмислити напрямок свого життя та замислитися над своїми взаєминами з Господом.
Тема «Вектор мого життя» стала нагадуванням про те, що важливо не просто рухатися вперед, а розуміти, куди веде наш шлях і хто визначає його напрямок.

Слава Богу за цей табір, за кожного учасника та за можливість разом зростати у вірі!







