30 травня 2026 року в місті Фірнгайм відбувся семінар дитячих працівників Південного регіону, який об’єднав близько 35 братів і сестер із різних церков.
Основною метою семінару було не лише розглянути практичні аспекти організації дитячого та підліткового служіння, а й духовно зміцнити тих, кому Господь довірив це відповідальне служіння. Головною думкою всього дня стали слова: «Серце, яке служить, живе для інших».

Семінар розпочався повчальним словом до молитви, яке виголосив відповідальний за Південний регіон Тимофій Кравченко. Розмірковуючи над текстом із Послання до Римлян (16:3–4), він звернув увагу учасників на приклад Акили та Прискили — сім’ї, яка стала взірцем посвяти Богові й служіння людям. Їхнє життя свідчило про гостинність, готовність жертвувати собою заради Божої справи та відкритість власного дому для служіння. Особливу увагу було приділено значенню домашньої церкви й особистої участі кожного віруючого в розбудові Божого Царства.
Однією з центральних частин програми став огляд перших трьох розділів книги Воррена Вірсбі «Бути Божим слугою», який представив Веніамін Шматенко. У процесі обговорення учасники міркували над сутністю служіння, його принципами та джерелами. Особливий акцент було зроблено на тому, що справжнє служіння починається з люблячого серця, цілковито посвяченого Господу й людям.

Продовжуючи тему особистого служіння, Валентин Юшин підкреслив важливість збереження даної Богом індивідуальності. Він зазначив, що кожному працівникові необхідно духовно зростати, розвивати дари, отримані від Господа, і водночас не втрачати своєї унікальності. У служінні важливо залишатися собою, дозволяючи Богові використовувати особистість людини для благословення інших.
Значну частину семінару було присвячено звітам про дитяче служіння в різних церквах. Представники общин поділилися радощами, досягненнями та наявними труднощами. Було представлено статистичні дані, методи роботи з дітьми й підлітками, а також практичні ідеї, які вже приносять добрі плоди.
Так, церква у Франкфурті поділилася потребою в додатковому приміщенні для проведення занять. У Хайнебасі, де служіння охоплює 97 дітей, серед використовуваних методів особливий інтерес викликали спільні прогулянки на байдарках. У Бад-Герсфельді, де дитяче служіння відвідують понад 160 дітей, успішно застосовуються майстер-класи, спортивні заходи та залучення різних братів до участі в програмах. Представники інших церков розповіли про виїзні зустрічі, ночівлі в наметах, сімейні заходи, екскурсії та інші форми роботи, що сприяють зміцненню взаємин із дітьми та підлітками.

Особливу увагу було приділено підготовці до дитячого табору. Учасники обговорили організаційні питання, розподіл відповідальності та духовне наповнення програми. Було зазначено, що служіння в таких таборах залишається одним із найефективніших засобів духовного впливу на підростаюче покоління.
Завершенням семінару стала натхненна проповідь відповідального за дитячий відділ Південного регіону Валентина Юшина на основі тексту з книги Левит (6:13): «Вогонь постійно нехай горить на жертовнику і не вгасає». Розмірковуючи над образом жертовника, він нагадав про важливість посвяти Богові, вірності своєму покликанню та готовності виконувати Божу волю.
Особливо глибоко прозвучала думка про те, що для служіння необхідний духовний вогонь. Досвід, подібно до попелу на жертовнику, має велику цінність, однак минулі досягнення не можуть замінити живого спілкування з Богом сьогодні. Кожен працівник потребує постійного оновлення, підтримуючи у своєму серці прагнення до Господа через молитву та читання Святого Письма.
Семінар завершився спільною молитвою подяки. Учасники роз'їхалися до своїх церков, отримавши не лише нові знання й практичні ідеї, а й духовне підбадьорення для подальшої праці.







